Культурні паралелі міста Лева

Останнім часом українську громадськість неабияк цікавлять туристичні мандри саме рідними краями. Розставляючи маршрути на географічній карті України, чомусь рука доволі часто зупиняється приблизно в районі Західної  території – Львівщини. І дійсно, поєднуючи в собі надзвичайний колорит українських звичаїв, шматочки побуту іноземних культур та своєрідну самобутність –  Львів зумів заполонити туристичну нішу. Крім того, всім кортить побачити на власні очі те загадкове місто, обвінчане численними міфами про Бандеру та карателів. Таким чином, кожен знаходить у ньому те, що шукав: хтось палкий аромат кави і присмак солодкого шоколаду, хтось чаші бродячого пива, дехто віддає перевагу  національним символам, так званим сувенірам, і тільки меншість втамовує  жагу у неповторних витворах мистецтва та архітектури.

    «Львів – відкритий для світу!» – доброзичливе гасло, з яким ми, певно, неодноразово зіштовхувалися. Беззаперечно, все навколо наповнене шанобливою атмосферою, яка постійно вирує у божевільному «урагані розваг».  Якщо задати у пошуковій стрічці інтернет-браузеру питання «топ визначних місць у Львові», мабуть найпершим вам видасть «Площу Ринок». Так, ця місцевість, безумовно, гарна, наповнена незліченною кількістю видатних архітектурних пам’яток, кожен  розташований тут будинок по – своєму особливий та пройнятий історичним духом минулих віків. Але питання в наступному: чи помітить  красу і велич самого міста звичайний турист чи, може, його око все-таки зупиниться  на кав’ярнях, кнайпах та інших не менш цікавих закладах громадського харчування ?  

      Різноманітні кафе та специфічні заклади настільки захопили територію міста, що просто вже й не стає сил та часу пізнати щось інше. Як наслідок, десь в іншій паралелі пустують площі музеїв, безмежні зали філармонії,театрів та елементарні пам’ятки архітектури. Складається враження, що туристи іноді навмисне їдуть до Львова, щоб відвідати Майстерню Шоколаду або ж привезти рідним запашної кави, забуваючи про те, що у  Львові знаходиться близько 70 % всіх історично-культурних надбань України!

      Ще в шкільні роки звернула увагу на те, що саме Львів був чи не найактивнішим рушієм творення нашої історії, і чи не кожна світлина, розміщена на сторінках сучасних книг з історії України показує найдавніші навчальні заклади, товариства, храми, тощо. От дивишся у книгу, а там під світлинами вказівки: «Костел єзуїтів», «Товариство Просвіта», «Каплиця Боїмів» тощо. І все те у Львові! Але чомусь опиняючись в такому загадковому місті, інстинктивно віддаємо перевагу влучно прорекламованим підприємцями закладам. Не подивує, якщо ми натрапимо в інтернеті на вислів «Львів – місто їдалень і старих будинків». Щось образливе в тому є, але є і один плюс – забезпечення робочими місцями. А може такі вислови і не варто сприймати з образою, адже це більше залежить від ментальності людей, – що вони насправді бажають знайти для себе.

      В дечому можливо, проявляється чи то недбалість, чи то неуважність місцевої влади, яка зобов’язана контролювати економічні та культурні  процеси, а не згадувати про це напередодні виборів,що ми неодноразово спостерігали.  Йдеться не про щось глобальне, адже розплющивши очі, можна ще знайти енну кількість цікавих місць, які потребують негайної  реконструкції. Зрозуміло, що органи місцевої влади чи просто впливові люди мізкують над тим, як збільшити кількість туристів, та не варто забувати про їх заохочення до вражаючих культурних пам’яток.

    Ознайомившись з матеріалами, які  порушують тематику фундаментального значення  мистецтва, розумію, що культурні задатки особистості неабияк  впливають на її естетичне сприйняття  та підвищення рівня  свого загального розвитку. Солістка Галицького академічного камерного хору та Да Капо Іванна Штурмак запевняє: «… Зали філармоній завжди переповнені, але вражає той факт, що зі сцени ми бачимо одні й ті ж самі обличчя палких шанувальників високого мистецтва».

   Щоб  хоч трохи підсумувати сказане, я вирішила провести невеличкий експеримент. Для цього  поцікавилася у однієї дівчини, яка має намір найближчим часом завітати до Львова вперше. На запитання, які місця планує відвідати та і що взагалі знає про культурне надбання міста, і чи сплановує якось свою поїздку, я так і не отримала чіткої відповіді. Поспілкувавшись, зрозуміла, що  вона  просто керується  чутками та враженнями інших відвідувачів міста і сподівається провести гарно час, спираючись на пропозиції екскурсоводів та поради пересічних львів’ян.

    Отож знання про Львів є поверхневим, всі знають про це чудове місто, але не мають достеменної думки, що саме там шукати. А так і народжуються різні міфи, у які часто більше вірять, ніж спростовують.

Львів – це саме те місто, яке треба побачити серцем; до якого треба відчувати потяг, адже запавши у душу, воно завше надихатиме вас, заспокоюватиме при необхідності або ж навпаки запалюватиме до нових звершень .

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *