20 03/15
11:17

Історія однієї вулиці


Історія однієї вулиці

У Києві є одна вулиця, яку відома у всіх куточках України і не тільки; це вулиця Інститутська. Та сама Інститутська, яка тепер уже офіційно Алея Героїв Небесної сотні. Та сама, яка свого часу була жерлом найбурхливіших і найтрагічніших днів Майдану.

0
Подякували: Ще ніхто не дякував
0
1185

Люди пливуть потоком до фотографій Героїв, несуть квіти. Плачуть. Десь не далеко грає лемківська «Плине кача». Свого часу цю пісню на Майдан «приніс» Михайло Жизнєвський. Інститутська знову засипана квітами, як тоді, у 20 –х числах лютого минулого року. Горять свічечки, на деревах розлітаються паперові янголята… І знову сум і плач. Тільки нема барикад.

Від інституту Шляхетних дівчат до Будинку розвідника

Колись Інститутська, яка розташована на історичних Липках, і простягається від Хрещатика аж до Кловського узвозу, була лише лісом.

Сама Інститутська, відома з часі Русі як Івановський шлях, почала формуватись і розчищатись лише на початку ХІХ ст.  Тоді вона називалась Іванівською вулицею або Іванівським шляхом і брала свій початок від Лядських воріт. Цим шляхом із Верхнього міста їздили на Печерськ. Пізніше обабіч дороги почали з’являтися перші будинки.

З 1820 і до 1842 вулицю називали Бегічевська ( в честь генерала М. Є. Бегічева, власника садиби у цьому районі). Деякий час навіть у триповерховому будинку на території садиби розміщався Київський університет.А з 1838 по 1842 за проектом В. І. Беретті спорудили Інститут шляхетних дівчат. І вулиця отримала свою теперішню назву – Інститутська. До речі – цей Інститут існує і досі, але нам він відомий як Жовтневий палац ( тепер в його приміщенні Міжнародний центр культури і мистецтв).  Неофіційно існувала інша назва – Дівоча.

У другій половині 19 ст. розпочалась  Інтенсивна забудова Інститутської.  Тоді була популярна архітектура в стилі модерн, яка відповідала смакам буржуазії. У 1912 році над Хрещатиком було зведено перший висотний будинок ( 12 поверхів), він носив назву Гінгзбург. Проектом займався архітектор Ф. А. Троупянський. До війни будинок Гінгзбурга залишався найвищим у Києві.  За часів німецької окупації у будинку містилась підпільна квартира розвідника І. Кудрі. Згодом будинок було зруйновано. Нині на цьому місці височить готель «Україна» ( колишня «Москва»).

У період з 1919 по 1944 вулиця носила назву 25 жовтня ( на честь усім відомого перевороту). 

Під час німецької окупації у 1942 – 1943 рр., Інститутська носила назвуБерлінерштрасе  (нім. Веrliner Str., укр. Берлінська).

З 1994 рік – вул.. Жовтневої революції. Історичну назву повернули лише у 1993.

Герої не вмирають

Сама по собі Інститутська привертала увагу туристів і гостей столиці завжди: всім відомий Квітковий годинник, який відкрили 24.08. 09., Жовтневий палац і т. д. 

У лютому 2014 року Інститутська стала фінальним місцем боїв проти режиму і корупції Януковича. На жаль, саме там було убито багато людей. З того часу небайдужі люди несуть квіти на місця протистоянь.  Ось уже рік біля кожного дерева чи ліхтаря, починаючи від Хрещатика і до низу висять фотографії Героїв. Від тепер кожної зими це просто найкривавіша вулиця з часів історії незалежної країни, це вічна пам’ятка тим, хто був сміливішими ніж ми, і жорстокішим ніж ми.

У серпні того ж року КМДА погодилась із думкою більшості українців про те, що Інститутська уже не може носити свою назву – вона вже не відповідала ні сьогоденню, ні історії. 20 листопада частина вулиці від Майдану і до Ольгинської вулиці була перейменована у на алею Героїв небесної сотні.

 Інститутська 20.03.2014


 Фото через рік, 22 лютого 2015


Фото із власного архіву


Коментарі:


2133
0
2228
0
2271
0