Стосунки продавця та клієнта: на чиєму боці правда?

Мабуть, кожному з нас хоча б раз у житті доводилось стикатись із випадками грубого та некоректного поводження продавців. Зазвичай з такого закладу торгівлі йдеш ображеним та із зіпсованим настроєм. Проте, чи задумуємось ми над тим, чи насправді клієнт завжди правий? Можливо проблеми з культурною поведінкою є й у відвідувачів? Усе це мені вдалося з’ясувати попрацювавши продавцем-консультантом в магазині жіночого одягу.

Робота з людьми вимагає великих витрат енергії. Це я зрозуміла вже після мого першого робочого дня. Вивчити ціни та зорієнтуватись в розмірах не стало для мене проблемою, а от що насправді потребує зусиль, то це спілкування з клієнтом. Тут можуть виникнути різного роду проблеми, або людина не знає чого хоче, або ж знає і у нашому магазині такого немає… Крім того, люди за характером бувають різними, дехто аж надто емоційно висловлює свою думку щодо товару, інші ж практично не реагують на запропоновану річ.

Продавцеві важко зорієнтуватись і у тому випадку, коли вибирати певну річ клієнт прийшов із сім'єю ледь не у повному складі. Відповідно поради і зауваження сипляться з усіх боків, у дуже рідкісних випадках такому клієнтові щось може підійти… Бували випадки, коли людина перед покупкою проводила годину перед дзеркалом вагаючись, в той час коли на примірку чекали інші. Інколи клієнт просто прагнув спілкування, йому неодмінно потрібно було поділитися з продавцем інформацією про сім'ю, роботу, а вже сам факт покупки був не головним…

Ще одне, чого я не можу зрозуміти, для чого люди приміряють «півмагазину», якщо здійснювати покупку не збираються. Часто міряний одяг, особливо світлих кольорів, швидко забруднюється і, відповідно, втрачає свій вигляд. Чи варто й згадувати про сліди помади, тонального крему та антиперспірантів на одязі. Декілька неакуратних примірок і продати річ стає практично неможливо. Хто захоче купити нову, проте вже брудну річ?

Людина, яка бездумно приміряє одяг, не цінує праці продавця, адже потрібно знайти річ відповідного розміру, принести її, згодом скласти і встигати приділити увагу іншим клієнтам…Якщо ви здійснюєте примірку, то пам'ятайте, що поки ви просто розважаєтесь, хтось працює. Навряд чи нормальній людині може сподобатись, коли їй просто так морочать голову…Ви можете сказати, але ж вам за це платять! На що я вам відповім, що у багатьох магазинах, включаючи той у якому я працювала, заробітна плата вимірюється відсотками від продажу…Тобто фактично витрачений мною час і мої зусилля не оплачуються…

Продавцеві нелегко ще й тому, що всі претензії та зауваження сипляться на нього, хоча він є лише посередником між власником та людьми. Наведу приклад, ціни у магазині, де я працювала не кожному по кишені, тож всі, кому вони не підходили вважали за потрібне висловити своє обурення продавцеві. Задумайтесь, хіба продавець встановлює цінову політику? Та й взагалі, які можуть бути ціни в магазині фірмового одягу, розташованого у центрі міста?

Не всі продавці хами та й не усі клієнти капризні, просто у кожного своя правда. Потрібно навчитися поважати працю інших людей і старатися знайти взаєморозуміння.