Проблема застою в сфері музики, новаторства та експерименту в ній.

Життя без музики в наш час практично неможливе. Це звук зі стереосистем автомобілів, навушники у вухах кожного третього перехожого, те, під що ми відпочиваємо в клубах. Певно, я не помилюсь, якщо зазначу, що левову частку музичного ефіру складає саме поп-музика. Музика, під час прослуховування якої важко не помітити, що слово «кохання» повторюється тисячі разів і що ритми однієї композиції нагадують лиш ледве перероблені мотиви десятка інших. Зазвичай, така ситуація називається застоєм. Там, де немає розвитку, починається деградація.

Музика, як і все, що знаходиться в стані застою, потребує експерименту, новаторства. На жаль, в сфері виробництва звуку відсутні особистості, здатні створити новий напрям, нову концепцію. Тому вихід лише один – експериментувати зі стилями, ідеями, подачею цим самих ідей. Експеримент - це ключовий рушій прогресу. Для прикладу візьмемо музику в стилі реп та хіп-хоп культуру в цілому.

Що таке реп? Реп – це суміш м’яких мотивів блюзу та джазу з грубим афроамериканським речитативом. Поєднання здавалося би двох зовсім різних речей. Реп – це розкриття тем та концепцій, які до того не розкривав ніхто. Реп - це поява такої невід’ємної складової сучасної танцювальної музики як скретчі, це музика, яка створила таку багатомільйонну культуру як хіп-хоп (танці, графіті). Отже, це те, що перевернуло з ніг на голову половину світу. А з чого все почалось? Правильно, саме з експерименту.

Сучасній музиці потрібен саме такий експеримент, створення чогось нового, того, що дійсно змусило би світ знову «стати на вуха». В даній справі надії подають як і досить відомі виконавці (наприклад, David Guetta, який вперше поєднав танцювальну музику з хіп-хопом), так і молоді, ще нікому не відомі виконавці (адже створити щось нове - практично єдиний спосіб самореалізації).

Прикладом може бути репер з «Busta Rhymes», який саме шляхом експерименту створив основні способи римування у сучасній реп-музиці. Або RnB-виконавець T-Pain, що знайшов нове застосування аудіо-ефекту Autotune. Цим ефектом в даний час користується абсолютна більшість виконавців у всьому світі. Це ще раз доводить, що експеримент – це спосіб стати відомим. Це те, за чим майбутнє.

Крім вищенаведених, існують ще сотні й сотні прикладів новаторства, яке, на жаль, досі не стало нормою для музичної сфери. Що ж, основна заслуга в цьому лежить на плечах високоповажних панів продюсерів, які досі не зрозуміли, що нове – це не зовсім забуте старе. Самокопіювання та й копіювання в цілому – це не рушій розвитку, а лише спосіб придбання вілли на Ібиці та «Mazeratti» 2011 року випуску. Можливо, час зрозуміти, що «піпл не буде хавати» це вічно, а новаторство - це мабуть єдиний спосіб залишатися на плаву і далі?