04 01/15
21:04

Журналістам: на що очікує споживач?


Журналістам: на що очікує споживач?
Медіа-ресурс "Stud-times" зорієнтований, зокрема, на працю журналістів-аматорів, тож варто дізнатись загальне ставлення аудиторії до їхньої роботи, принаймні поверхово оглянути базові потреби, вимоги і побажання.
1
1
2189
Нині можна спостерігати підвищений інтерес молоді, зокрема студентів, до матеріалів ЗМІ. На це є декілька причин. По-перше, важливу роль відіграє зростання інтелектуального рівня середньостатистичного студента, по-друге, збільшується обсяг інформації, яка надходить звідусіль стрімким потоком, а бути якісно поінформованим у наш час модно і навіть необхідно. Раніше новини надходили порціями і вертикально, тобто від комуніканта завдяки посередництву журналістів до реципієнта , натомість в сьогоденні цей процес дещо відрізняється. Інформація все частіше поширюється горизонтально,  маючи можливість зворотного звязку у вигляді коментарів, віртуального діалогу, відгуків, суджень тощо. Переважна більшість студентів дізнається новини насамперед з мережі Інтернет,  адже це зручно, швидко, необмежено місцем і часом. Проте іноді важко розібратись серед величезної кількості даних, свідчень і фактів. У такому випадку допомагають старі добрі ЗМІ, яким люди із плином часу звикли довіряти.   

 

Інформація набуває ваги, коли її ковтають, а після неї залишається присмак у формі вражень, спогадів, тобто така, що запам’ятовується і має важливе значення.

Отож, у ході опитування серед студентів вияснилось, що  інформацією, яка найбільше вражає споживачів, останнім часом є інформація політичного змісту. І не дивно, адже ситуація сьогодення у державі суттєво впливає на життя пересічних громадян, навіть змушує багатьох покласти край їхній аполітичності.

Безумовно, інформація, що стосується кожного у повсякденні, тобто суспільно корисна, залишається не менш важливою для глядачів, читачів і слухачів. Це насамперед порушення прав людини, жорстокість стосовно інших людей, тварин, природи та засоби їх захисту,  морально-етичні цінності, наукові і технічні відкриття, природні і техногенні катастрофи, нові знання, що змінюють уявлення про певну дійсність і т.п.

Судячи з відповідей респондентів стає очевидним те, що великий відсоток успіху журналіста залежить від оперативності. Велике враження справляє інформація, сприйнята людиною в момент її виникнення. Наприклад, стати свідком ДТП, нещасного випадку, екстрених подій тощо, тобто що швидше інформація надійде до споживача, то більша вірогідність того, що він сам зможе її перевірити, побувати на місці події, взяти участь у допомозі, внести свою лепту у розвиток подій. Нині таку можливість для аудиторії можна забезпечити завдяки стріму.  35% респондентів зазначили, що розчаровує їх така інформація, яка була прихована чи замовчувана, або подана невчасно, але насправді має важливе суспільне значення.

90% респондентів відповіли, що на першому місці у роботі журналістів для них правдивість і корисність інформації. А також висловили бажання отримувати чимпоменше інформації про особисте життя зірок естради, політиків, визначних особистостей і простих людей загалом. Порадили також бути надзвичайно обережними з інформацією, яка потенційно може спричинити масову паніку, обурення чи провокації.  Також не акцентувати увагу на конфліктних темах, як расовість, релігія, сексуальна орієнтація тощо.

Решта 10% наголосили на об’єктивності, і що мовчати слід про власні вподобання та оцінки інформації. Незначна частина впевнена, що журналістам не варто мовчати взагалі, усяка інформація знайде свого читача/слухача/глядача,  а важкі для сприйняття факти треба подавати в адаптованій формі.

Опитування показало, що студенти довіряють журналістам у середньому на 60%. Тож є над чим працювати.

Роботою українських журналістів переважна більшість опитаних задоволена, хоча звернули увагу на некомпетентних осіб, які працюють у цій сфері заради самопіару. Серед негативних рис, за які споживачі припиняють поважати журналістів, є нахабність,  суб’єктивізм і спотворення інформації, невпевненість перед камерою,  недооцінювання рівня інтелекту аудиторії (тобто подання інформації занадто ”розжованою”), перебільшення, нагнітання, недостатня зосередженість на піднятті культурного і освітнього рівня аудиторії, провладність, халатне ставлення до перевірки інформації, відсутність посилань на джерела. Здавалося б, що аудиторія на багато деталей не звертає уваги, проте опитування довело протилежне.

Мабуть найактуальніше запитання чи то проблема для журналіста будь-якого часу – про що писати? Найпростіше було спитати самих студентів про це, аби якнайкраще задовольняти їхні інтереси. Отже, серед відповідей траплялось таке:

новини у галузі мистецтва, науки, культури, освіти, політики, спорту; катаклізми, трагедії; здобутки нашої держави, світові події; місця, які варто відвідати; про вияви людських моральних цінностей, таких як доброта, людяність і чесність. Більшість респондентів чоловічої статі акцентували на інформації про техніку, космос, авто. Були й такі, що не сприймають новин про політику чи спорт взагалі. Але безумовно всі бажають отримувати від новин більше позитиву.

За словами респондентів, у ЗМІ бракує інформації про культуру, зокрема сучасне мистецтво, пізнавальних передач, інформації про роботу громадських організацій і молодіжних об’єднань, про подорожі і туризм. Також мало рецензій на книжки, завдяки яким можна ознайомитись зі змістом перш, ніж розчаруватись, адже таке трапляється нерідко. А ще мало інформації про глобальні поняття, такі як космос, новітні технології. 20% вважають, що інформації цілком достатньо.

Виявилось, що студенти, на відміну від своїх батьків, дивляться новини по телебаченню рідко, а саме: 30% дивляться регулярно, 20% не дивляться взагалі і для 50%  це не є основним джерелом інформації, а телевізор вони вмикають вкрай рідко.

Із друкованою пресою ситуація схожа: 35% читають, а решта 65% - ні, пояснюючи це достатньою кількістю інформації в електронному вигляді.

Щодо радіо,  надзвичайно малий відсоток опитаних слухає його. Більшість робить це лише у дорозі, за кермом, у таксі.  Зате якщо вже слухають, то із початком новин 1 з 10 перемикає на музику.

Журналіст перш за все впливає на свідомість аудиторії. Опитування показало, що 75% студентів усвідомлюють, що піддаються впливу журналістів, а решта 25% цей факт заперечують. Вплив цей, на думку опитаних, залежить від ступеня довіри до журналіста чи ЗМІ, способу подачі інформації та періодичності. Тобто що емоційно забарвленіше і частіше буде звучати певна інформація, то більше вона вплине на споживача і змінить його думку щодо певних явищ, людей.

І наостанок, кого ж розглядати майбутнім журналістам як приклад для наслідування? Конкретні імена телеведучих і їхні риси, на які слід звернути увагу, бо вони приваблюють глядачів, за словами респондентів:

1. Роман Скрипін. Творчість, креативність, цікавість, скептицизм, активність і чіткість громадської позиції. Телекамера його не змінює.

2. Сергій Притула. Невимушена манера розмови, ввічливість.

3. Остап Дроздов. Освічена і грамотна людина. Ставить запитання по суті, а не для підвищення рейтингу телеканалу. Вдало вибирає гостей студії. Вміє керувати бесідою і ставити влучні запитання. Природність у поведінці, ерудованість, колоритність, інтелігентність.

4. Ольга Фреймут. Адекватність, розум.

5. Савік Шустер. Манера ведення діалогу.

6. Алла Мазур. Вміє робити свою справу добре. З часом заслужила на повагу, а також дикція, охайність і впевненість, стриманість, спокійне мовлення, раціональне формулювання думок, умілі висловлювання, толерантність, компетентність, загалом справляє враження дуже інтелігентної особистості.

7. Іван Войтюк.

8. Лідія Таран.

9. Юрій Горбунов. Хороша дикція, впевненість у розмові.

 

Зауважили також, що українським журналістам потрібно розвиватись і тягнутись до рівня іноземних, а також висловили невдоволення тим, що переважають російськомовні журналісти.


Коментарі:


Ксенія Герман
Користувачі

Скрипін мій кумир.

27 січня 2015 21:29
671
0
1074
0
958
0