Супермаркет і неприємні сюрпризи: Як не стати жертвою?

Супермаркети з'явились у нашій країні не так давно, але вже стали звичною частиною життя, а також неораною нивою для шахраїв та різних зловживань. Ось кілька порад стосовно того, як не стати жертвою зловмисників у великих магазинах.

Супермаркети в Україні почали з’являтись приблизно з 2000 року. Сьогодні в країні успішно існує декілька великих мереж, які мають свої магазини у всіх великих містах. Великі магазини ваблять до себе широким асортиментом товарів, не надто високими цінами, охайними рядами стелажів та можливістю придбати все необхідне у одному місці з мінімальними затратами сил та часу. Великий відсоток українців вже надає перевагу великим торговим центрам, відкидаючи можливість купувати продукти на базарах. Адже перші мають цілий ряд переваг. Та за цими перевагами криється й кілька неприємних несподіванок.

Шахрайство у супермаркетах – не рідкість. Підприємливі зловмисники мають кілька відпрацьованих схем, за якими «розводять» довірливих та неуважних покупців. Переважно у змові є кілька працівників торгового закладу. Як правило, це касир і охоронець. Схема діє дуже просто. Касир не пробиває на касі всі придбані покупцем продукти. (Задумайтесь, а чи часто ви перевіряєте свої чеки, йдучи з магазину?) наступної миті до жертви вже підходить охоронець і просить дозволу звірити продукти з чеком і «виявляє» крадіжку на кількасот гривень. Переважно охоронці – вихідці з міліції, і знають, як поводитись. Вони беруть нахабством, швидко висувають якісь звинувачення і погрожують наслідками. Далі про законність їхній дій можна забути. Як слід залякавши жертву, вони пропонують залагодити справу сплатою «штрафу», або поїхати з ними у відділок. Останнє може виявитись ще гіршим, оскільки вони могли обрати жертву для того, аби «повісити» на неї нерозкриті злочини. Вибити зізнання для них не складає жодної проблеми. Можуть застосовуватись як обман, так і фізичні тортури. І нікому нічого не доведеш. Як же діяти в такій ситуації? По-перше, в жодному разі не погоджуватись на сплату штрафу, бо від вас тільки цього й чекають. Не варто йти у жодне приміщення, куди вас намагаються затягти, або віддавати документи. Відразу викликайте міліцію, щоб склали акт. У супермаркеті мають бути плівки з відеозаписами, які можуть бути доказами на суді. У будь-якому випадку, гроші краще витратити на суд, аніж просто віддати шахраям.

Відомі також випадки, коли на чеку одна ціна, а вибивають вдвічі більшу. Також замість придбаного товару можуть пробити товар тієї ж фірми, тільки у декілька разів дорожчий.

Також не рідкістю є крадіжки з камер схову. Досить часто їх здійснюють працівники мережі, з метою продати цей товар у своїх магазинах. Варто зауважити, що біля деяких камер схову висять таблички «Адміністрація не несе відповідальності за залишені речі». В той же час кремезні або просто нахабні охоронці не пропускають до торгової зали, якщо не залишите свої речі. По-перше, самі по собі такі таблички є незаконними. У статті 937 Цивільного кодексу України сказано : «прийняття речей на зберігання може підтверджуватися видачею номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речей на зберігання». У нашому випадку це ключ з биркою супермаркету від комірки. По-друге, в статті 942 сказано « Зберігач (адміністрація магазину) зобов’язаний вживати всіх заходів для збереження схоронності речі. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов’язаний піклуватися про річ як про свою власну». Крім того в Цивільному кодексі говориться про відповідальність зберігача у разі втрати або псування вашої речі. Відшкодовуються збитки, якщо річ втрачено або пошкоджено. У разі крадіжки слід обов’язково викликати міліцію, яка має скласти протокол і вивчити відеозаписи камер спостереження. І все ж, якщо маєте сумніви, краще не здавати речі до камери схову, а взяти їх з собою. Максимум, на що має право охоронець – попросити викласти з сумки продукти, ідентичні до тих, які є у продажу в цьому магазині.

З джерел, які зі зрозумілих причин хочуть залишатись невідомими, стало відомо й про інші види обману покупців. Наприклад, чи знали ви, що не варто купувати в магазинах запаковане м'ясо? Наче ніякої різниці між запакованим і свіжим немає, ціна однакова, вага також, тільки за свіжим є черга, а фасоване мирно спочиває на стелажах. Фасують ту сировину, строк споживання якої добіг чи добігає кінця, тому краще постояти в черзі за свіжим м’ясом. У гіпермаркетах продають ще й готові страви, наприклад, салати, різні м’ясні страви, птицю, рибу. Для виготовлення всіх цих апетитних на вигляд страв також використовують продукти, строк споживання яких добігає кінця.

Та обману можна піддатись не лише купуючи продукти. Ошукувати починають ще на складах. От прийшла нова партія хімічних засобів, а підприємливі працівники вже чекають зі своєю тарою. Злити можуть третину банки. Натомість порожнечу заповнюють водою. Косметичними засобами, наприклад, кремами, можуть користуватись просто з прилавка. А ви ніколи не дивувались, чому це недавно придбаний крем так швидко скінчився?

Ті ж джерела повідомили, що у деяких магазинах після закінчення строку споживання запакованих продуктів, наприклад, молочних, просто перештамповують дати. Навіть продемонстрували нехитрий пристрій, з допомогою якого це роблять. На вигляд це звичайнісінький шматок гуми з витисненими на ньому цифрами та літерами. Старі дати змивають з допомогою хімічного розчину і вмочивши у фарбу потрібні літери, на пакетах вибивають нову дату. Ось таким способом продуктам продовжують «життя».

Та, окрім шахрайства, в супермаркеті можуть статись  інші неприємні речі. Наприклад, всі об’ємні та важкі товари завжди складають на найвищі полиці, а у величезних гіпермаркетах стелажі тягнуться аж до стелі. Не рідкість – випадки травмування покупців від падіння товару. В одному з супермаркетів на жінку впала упаковка з кількома пачками соку по 7 літрів. Наслідок – у потерпілої струс мозку. Жінка подала до суду і отримала 5 тисяч гривень відшкодування.

Як же діяти у подібній ситуації? Перш за все, викликати швидку допомогу. Відомі випадки, коли працівники торгового закладу відмовлялися викликати швидку з метою приховати травмування. Не можете зробити це самі – просіть інших відвідувачів. Під час лікування варто просити медиків, аби видали довідку про те, що бригада швидкої допомоги виїжджала саме до супермаркету, для надання вам допомоги. Також треба викликати міліцію, щоб правоохоронці зафіксували факт завдання тілесних ушкоджень і перевірили стан персоналу. За допомогою тих же правоохоронців можна отримати і відеозаписи події. Усі ці речові докази допоможуть у суді домогтися відшкодування завданої вам шкоди.

Трапляються й випадки, коли покупці випадково щось розбивають. Одразу збігається персонал та адміністратор, які вимагають віддати гроші за розбиту річ. Однак не поспішайте розлучатись із грішми. Розібратись у даній ситуації допоможе місцеве управління із захисту прав споживачів.

Справа в тому, що у деяких магазинах використовують трохи нахилені до покупців полиці, щоб товар, який знаходиться позаду, немовби сам себе підштовхував вперед. Якщо немає захисного бортика, або пляшки і банки дуже високі (тобто нестійкі через зміщений цент ваги), то вашої провини у інциденті немає.

Відомі також випадки, коли покупці травмуються на мокрій після прибирання підлозі магазинів. Куди скаржитись, якщо виникла небезпека впасти? У кожному магазині повинні бути документи, що чітко регламентують діяльність закладу, зокрема паспорт магазину. Там має бути чітко прописано час проведення вологих прибирань. Цей документ завірений санепідемстанцією. Якщо його норми не дотримані, слід звернутись саме туди. Звісно, спочатку зі своєю претензією можна звернутись до адміністрації магазину і вимагати його паспорт, щоб дізнатись коли має проводитись вологе прибирання. Якщо час прибирання було порушено, а керівництво на мирову не йде, звертайтесь до санепідемстанції. Там не почують – йдіть до суду.

Не бійтесь відстоювати свої права, і не лінуйтесь в холодильниках тягнутись до стінки, адже саме туди складають усі найсвіжіші продукти, аби спершу продати ті, строк придатності яких закінчується.