Тарас Прокопишин: Я альтруїст

Минулого року Студентська рада Львова обрала своїм мером третьокурсника Тараса Прокопишина. З того часу минуло 10 місяців. У листопаді його каденція закінчується. Журналіст «Stud-Times» вирішила дізнатись, що встиг зробити студентський мер на своїй посаді і чи планує він далі продовжувати активну діяльність, зокрема знову балотуватись  на мерське крісло.

— Тарасе, як виглядає зазвичай твій робочий день?

— Кардинальних змін у графіку від того, що я став мером, не відбулось. Тепер більше відповідальності. Як би там не було, 69 тисяч студентів і я — обличчя студентів. Побільшало зустрічей, ідей та бажань зробити щось краще.

— Як провів свій літній відпочинок?

— Я представник працоголіків. Не шукаю простих шляхів і більшу частину відпочинку стараюсь приділяти або навчанню, або самовдосконаленню, або якійсь роботі. Сесія закінчилась у середині червня. На відпочинок залишилося півтора місяці. Не уточню, де саме, але ціле літо я працював. Вирішив, що я не перепрацьовуюсь впродовж року, тому можу попрацювати. А останній тиждень провів у Карпатах.

— Тарасе, що Ти робив, щоб популяризувати Студентську раду, адже, навіть з власного досвіду знаю, не всі студенти знають, що у студентів є свій мер?

— Говорять, що є три відсотки активних людей. Якась логіка є і тут. Кому потрібно, хто цікавиться і хоче, щось змінити, той знає. До прикладу, у мене в кожну середу місяця були кілька годин прийому у міській раді. Жоден студент за всі 10 місяці не прийшов. Тут варіанти два: або справді це нікому не потрібно, або про це ніхто не знав. Був випадок, коли я знав, що у людини є проблема, я підходив, але вона не хотіла, щоб я вирішив. Я альтруїст. З дитинства любив допомагати людям, взамін не просячи абсолютно нічого. Але зараз виходить якийсь парадокс. Я хочу допомогти, а моєї допомоги не хочуть. Тому ті, хто хочуть — знають. Якщо популяризувати, це має бути популяризація конкретними справами.

— Чому б не зробити так, щоб студентського мера обирали всі студенти?

— Тут відповідь двояка. Мери перед мною пробували таке зробити, але, на скільки мені відомо, це не вдалось. Як на мене, та система виборів, яка є зараз — оптимальна. Вибори для всіх організувати досить важко, легітимність довести також не просто.

— Але, можливо, було б добре, якби студент, вступаючи до ВНЗ, сам обирав свого мера?

— Можливо, таке й буде. Не хочу забігати наперед. Але, на мою думку, цей варіант, який є зараз — хороший.

— Вже зовсім скоро завершується твоя каденція, плануєш знову балотуватись?

— Я не хочу говорити наперед. Хай це залишиться секретом.

— Навіть так?

— Так. (сміється — S-T)

— То все-таки плануєш?

— 17-18 листопада ми все дізнаємось.

— В одному зі своїх інтерв'ю Ти сказав, що допомагатимеш студентам, хочеш зробити свій внесок у студентську роботу. Якщо до Тебе ніхто не звертався впродовж 10 місяців, то виходить, Ти нікому не допоміг?

— Балотуючись, я вказував, що хочу розвивати соціальний напрямок. З представниками Студентської ради ми розробили соціальний маршрут. Планується, що це буде маршрут від Медової Печери і аж до гуртожитків Української друкарської академії. Він зупинятиметься рідше, ніж звичайний транспортний засіб і коштуватиме дешевше. Попередньо представники міської ради це підтримали, але у зв'язку з підготовкою міста до ЄВРО я не можу дати чіткої відповіді. Не знаю, чи входитиме це в загальний план компанії, яка розробляє транспортну систему міста. Є вже автобуси. Надіюсь, що скоро почне функціонувати. Але все залежить від міської ради.

— Які проекти вже зроблені і чого ще слід очікувати?

— Зробили Студентську Лігу КВН. Цього року буде другий сезон. Це третя Ліга КВН у Львові. З кожним роком вона набуватиме більшого формату. Найближчими проектами буде флешмоб-акція «До церкви у вишиванці». Ми спонукатимемо молодь дотримуватись українських традицій. У форматі українських вишиванок та релігійних цінностей, тобто канонічний формат, різні церкви. В рамках одного місяця чи тижня будемо пропагувати ідею ходіння до церкви у вишиванках, бо наша молодь не ходить до церкви. Також, за кілька днів до Дня студента проведемо круглий стіл за підсумками соціологічного дослідження на тему: «Соціально-культурний портрет львівського студента». Ми проведемо соціологічне дослідження серед львівського студентства і за результатами обговорюватимемо формат. Сподіваюсь, що у кінці ми намалюємо портрет львівського студента. Це найголовніші проекти, які хочемо встигнути до виборів наступного мера.

— Перед Тобою мером була Христина Паньків. Її обирали двічі. Що вона залишила після себе?

— Найкраще, що вона залишила, це якісно сформовану групу. Христина зробила найбільший вклад у Студентську раду. Допомагала і давала поради у якихось проектах.

— Ти активний користувач Інтернетом. Як використовуєш соціальні мережі для інформування студентства?

— Цікаве запитання. Наприклад, коли є якась акція, я просто замінюю аватар на афішу. Чи інформую про студентські новини, навіть всеукраїнського масштабу. Але чогось особливо — немає.

— Не виникало бажання створити сайт Студентської ради чи особисто студентського мера?

— Сайт мера, як на мене, занадто пафосно, а от сайт Студентської ради зараз знаходиться в розробці. Думаю, дуже швидко (за 2-3 місяці) він буде вже працювати.

— Твої побажання для читачів

— Хочу побажати віри у зміни. Я не є прихильником радикальних і великих змін, але треба до чогось йти, старатися, щось робити. Ще бажаю активності, бо тоді будуть зміни. Просто сидіти і говорити, як все погано — це неправильно. Тому бажаю бути активними, адже складається враження, що зараз молодь не є такою.

Довідка:

Тарас Прокопишин народився у Селищі Гримайлів Тернопільської області. У 2008 р. вступив у Львівський національний університет імені Івана Франка, вивчає соціологію, зараз на четвертому курсі.